Рута запашна трава 50 г.

У разі неврозів, атеросклерозу, істерії, епілепсії, мігрені та хореї.

Родина Рутові — Rutaceae.

Народні назви: очна рута, благородна рута, садова рута, винна трава, винна рута.

Використовувані частини: трава.

Аптечне найменування: трава рути — Rutae graveolentis herba.

Активні речовини: У листі рути міститься ефірна олія, рутин, а також фурокумарини, зокрема бергаптен, гіркі та дубильні речовини, алкалоїди: кокусагінін, арборніт, гама-фагірин, рутакридон, рутамін, риболідин, скіміанін, руталіум, руталінідин.

Цілюща дія та застосування. Рута має безліч гарних властивостей, але через отруйність ефірної олії рути її застосування вимагає обережності. Зазначені тут дози в жодному разі не треба перевищувати. Чай із рути застосовують як легкий заспокійливий і снодійний засіб, як спазмолітик, а також сечогінний засіб. Іноді її використовують для збудження апетиту.
Чай із рути: 1 чайну ложку з верхом трави заливають 1/4 л води, що кипить, настоюють 5 хвилин і проціджують. Досить 2 чашок на день; водночас побічних дій немає. Вагітним не треба застосовувати руту, оскільки вона підвищує приплив крові до органів черевної порожнини — особливо до тазу, — що може призвести до викидня.

Моя особлива порада. Навряд чи варто рекомендувати чай з однієї рути, оскільки його дія в жодній із вищепроханих зон застосування не є досить переконливою. Але в сумішах рута часто є цінним компонентом. Суміш, яка має гарну дію на людей похилого віку як заспокійливий і снодійний чай:
Рута 10,0 Валеріана 10,0 Меліса 15,0 Квітки глоду 15,0 Омела 15,0 кмин 5,0

Дві чайні ложки з верхом суміші залити 1/4 л теплої (не гарячої) води та потримати під кришкою 10 годин. Пити чай у разі потреби або 2-3 рази на день по 1 чашці.

Застосування в народній медицині. У народній медицині список хвороб, за яких використовується рута як відвар (чая) всередину та як зовнішній засіб, дуже обширений. Великим прихильником застосування рути був Себастьян Кнайп. Цю рослину використовували (і застосовують досі) у разі втрати апетиту, запаморочення, серцебиття, припливів до голови, хворобливих менструацій, нервових захворювань, одишків, болів у животі, вивихах, розтягнень, припухлостей — після ударів і травм, прискорених позивами на сечовипускання, водянці, ревматизму, подагри та шкірних висипках. У науковій медицині рослина не застосовується. Спосіб приготування та застосування:
1 чайну ложку сухого листя рути настоюють 8 годин у 2 склянках застудженої кип'яченої води, процідити. Приймати по 0,5 склянки 4 рази на день до їди.

Водночас смакові та лікарські властивості рути були відомі в глибокій давнину та 394, які й познайомили з нею всю Європу. Ботанічна назва цієї рослини походить від грецького слова «rhyesthai», що означає рятувати, допомагати. Його листя й насіння використовували не тільки як приправу до салатів, овочевих омлетів, рибних соусів, вони були лікарським засобом, що допоміг, як вважалося, проти різних хвороб, отруєнь і «злих парфумів». Невідомий автор, який жив у VI столітті до н. е., залишив нам таку відповідь: «Против слабосилля, званої летаргією, що є забудькуватість, візьми траву руту, проми її в оцті та поклади собі на човник». Рослина покращує апетит і процеси травлення, посилює менструації, має загальнотонізувальну, протизапальну, антисептичну, знеболювальну, спазмолітичну та ранозагоювальну дію. Настій листя застосовують як заспокійливу нервову систему та тонізувальний засіб, а також збудливий апетит і підсилювальну діяльність шлунка та кишечника, у разі припливу крові до голови, серцебиття, запаморочення, різних неврозів. Настій листя застосовують також у разі гастритів, геморою, затримки та хворобливих менструацій і як глистогоний засіб. Зовнішнє водне настій листя у формі обмивань, примочок і компресів використовують у разі різних шкірних захворювань, дерматитів, гнійних ран, наривів та виразок. Ефірна олія рути використовується як домішка до мазей для втирань під час ревматизму та ішіасу.