Фенхель звичайне насіння під час здуття та метеоризму 50 г.

Сечогінний засіб, кровоспинний і гіпотензивний засіб у разі серцевих та інших захворювань, для зменшення застійних явищ.

Сімейство Зонтичні — Apiaceae.

Народна назва: аптечний кріп.

Використовувані частини: зрілі плоди, дуже рідко корінь.

Аптечне найменування: плоди фенхелю — Foeniculi froctus, фенхельова олія — Foeniculi atheroleum, корінь фенхелю — Foeniculi radix.
Активні речовини. Як лікарська сировина використовуються зрілі плоди фенхелю. У плодах фенхелю міститься ефірна олія (до 5,5%) — безбарвна або злегка жовтувата рідина. На смак плоди фенхелю солодкі, їх запах схожий на аніс. З плодів фенхелю отримують ефірну фенхельову олію за допомогою перегонки насіння з водяною парою. Інші компоненти — жирна олія, білок і цукор — є супутніми речовинами з погляду їхньої дії.

Фармакологічні властивості. Плоди фенхелю мають відхаркувальну, протизапальну, жовчогінну та сечогінну дію та сприяють поліпшенню апетиту та травлення, зменшенню газоутворення й кращому відходженню газів. Фенхель ефективний у разі хронічних запорів, кишкових кольок, аменореї, має лактогенну дію в матерів-годувальниць, він призначається у разі жовчокам'яної та сечокам'яної хвороб. Досить часто фенхель у формі кропної води застосовується під час здуття кишківника в немовлят, як ніжний відхаркувальний засіб для дітей, які страждають на бронхіт і коклюшем, входить до складу лакричного еліксиру, складного порошку солодкого кореня.

Цілюща дія та застосування. Фенхель широко застосовують у медицині як відхаркувальний засіб, як заспокійливий, особливо для дітей, а також як засіб проти метеоризму. Його часто використовують у суміші з анісом і кмином.
Фенхелевий чай: 1 чайну ложку з верхом розтертих плодів заливають 1/4 л киплячої води та через 10 хвилин проціджують. Проти кашлю п'ють 2-5 разів на день по 1 чашці чаю, підсолодженого медом (діабетикам не підсолоджувати!). Як шлунковий чай і проти «газів» у кишківнику краще непідсолоджений чай. Його можна використовувати й для промивання очей, якщо змішати з рівним об'ємом кип'яченої води.

Плоди фенхелю слугують складником численних чайних сумішей проти кашлю, хвороб шлунка, кишківника, печінки та жовчовивідних шляхів, а також для весняного та осіннього курсів лікування. Ефірна олія фенхелю додають у соки проти кашлю, у так звані вітрогінні соки та фенхельовий мед. Вживання як приправа те саме, що було докладно описано для анісу. Фенхель використовують як добавку під час випікання хліба та інших хлібобулочних виробів, до консервованих фруктів і салатів. Треба також зазначити, що є різновид фенхелю, який дуже популярний як овоч.


Застосування в народній медицині. Придворний лікар Фердинанда I П. А. Маттіол виданий 1563 року в Кріпилі трактат «Сила та дія фенхелю», де він наводить відомості про цілющі властивості цієї рослини, які й зараз знаходять визнання в народній медицині, а також частково в гомеопатії та наукової медицини. На сучасній мові це звучить приблизно так: фенхель допомагає у разі невваріння шлунка, здуття живота, втрати апетиту, слизової мокротиння, хворобливих менструацій, запалення очей, хвороб жовчовивідних шляхів і печінки, недостатньої лактації, нервового неспокою, наривів і запалення молочних залоз. Себастьян Кнайпскарив дію фенхелевого чаю особливо у разі кашлю, хвороб легенів і як спазмолітичний засіб у разі коклюшу й астми. Особливо зазначається фенхелевий чай як засіб проти головного болю, пов'язаного з поганим травленням.