Синюха блакитна корінь 50 гр.

Місце збору: Кавказ

Народні назви: синюха лазурова, лазурна, валеріана грецька, здолавши-трава, синій звіробій, двусил.

Опис лікарської трави

Синюха – трав'яниста багаторічна рослина родини синюхових. Кореневище товсте і короткий. Листя утворюються на першому році життя, потім стебла. У старих рослин кілька стебел, у молодих поодинокі. Стебло простий, гладкий, до півтора метрів заввишки, ребристе. Листя непарноперисті, нижні-з черешками гострі, еліптично-латентної форми. Квітки – в волотистому суцвітті синього кольору. Плід – коробочка кулястої або яйцевидна. Цвіте з червня по липень, плодоносить з серпня по вересень.

Застосування лікарської трави

В народній медицині коріння синюхи використовуються у вигляді відварів і настоїв як седативний, ранозагоювальну і відхаркувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, туберкульозі, бронхітах, коклюші, виразці шлунка, дизентерії, епілепсії.

Рецепти по застосуванню

Відвар коренів і кореневищ синюхи: 200 мл окропу кладуть 6 грам сировини, протягом 15-20 хвилин кип'ятять, налаштовують при кімнатній температурі 10 хвилин, проціджують. Приймають 5 разів на день після їди по 1 столовій ложці.

Побічні ефекти при застосуванні лікарської трави

При використанні в великих дозах синюха може викликати задишку, блювоту, головні болі, пронос.

При гастритах із зниженою кислотністю шлункового соку, геморої, хворобах нирок, печінки, атеросклерозі, кровотечах.

Синюха блакитна ― багаторічна рослина родини синюхових висотою до 1 м. Кореневище повзуче, товсте, засаджено нирками придаткових коренів. Стебло синюхи прямостояче, малогіллясте, зверху покритий залізистими волосками. Листки чергові, непарноперисті, голі, верхні — короткочерешкові або без них, нижні — довгочерешкові. Цвіте синюха в червні—липні. Квітки синювато-лілові, іноді білі, зібрані в волотисте суцвіття. Плід — тригранна, багатосім'яна коробочка. Насіння дозріває в серпні—вересні.
Лікарська сировина синюхи блакитний

Кореневища з коренями синюхи заготовлюють в період утворення квітконосних пагонів.
Хімічний склад синюхи блакитний

У кореневищах і коренях містяться тритерпенові сапоніни синюхи (20-30%), смола (1,28%), органічні кислоти, жирні та ефірні олії. Сапоніни синюхи володіють високою гемолітичною активністю. Крім сапонінів, в коренях і кореневищах синюхи містяться смолисті речовини (понад 1%), білки, ліпіди, крохмаль.
Синюха блакитна для лікування

Сапоніни синюхи блакитної надають багатосторонню дію на організм. Завдяки подразнюючій дії на слизову оболонку дихальних шляхів вони викликають підвищення секреції, сприяють видаленню мокроти.
Препарати синюхи застосовують для лікування гострого та хронічного бронхітів і абсцесів легень: полегшується відхаркування мокротиння, зменшуються запальні явища в легенях, припиняється кровохаркання.

Седативні властивості синюхи блакитної використовують при лікуванні безсоння.
Настій синюхи

Застосовують водний настій синюхи блакитний з кореневищ з коренями. 2 ст. л. висушеної сировини кладуть в емальований посуд, заливають склянкою окропу, закривають кришкою і настоюють на киплячій водяній бані 15 хв. Потім настій охолоджують при кімнатній температурі протягом 45 хв, проціджують, залишок віджимають і отриманий настій доливають кип'яченою водою до повної склянки. Настій синюхи застосовують по 1 ст. л. л 3-5 разів на день після їжі.


Сапоніни надають седативну дію на центральну нервову систему, знижують рефлекторну збудливість. По силі седативної дії синюха активніше валеріани в 8-10 разів.

Виявлено також гіпохолестеринемічну властивість сапонінів синюхи. Настій і відвар синюхи застосовують при гострому та хронічному бронхіті. Для приготування настою беруть 6 - 8 г сировини на 200 мл води, для приготування відвару – 3 - 6 г сировини на 200 мл води. Приймають по 3-5 ст. л. в день після їжі.