Барвінок мале листя 50 г

Барвінок листя 50 г. Упакований у паперове паковання з віконцем.

Виробник: "Планета трав" Україна.

Заготівка сировини Західна Україна.

Заспокійливий засіб, зменшує запаморочення й головний біль, знижує артеріальний тиск.

Родина Кутрові — Aporenaceae.

Народні назви: Молильниця, труна-трава, плющ, зеленість, цвінька, винка.

Використовувані частини: трава, листи.

Ботанічний опис. Багатолітня вічнозелена рослина заввишки до 60 см, з укорінюваними стеблами. Втечі двох типів — генеративні та вегетативні. Листя зимове, шкірясте, еліптичне, на коротких держаках. Квітковий виріб несе 1-2 квітки, розташованих у пазухах листя на квіток, рівних довжині листя або що перевищує його. Квітки сині, одночні, приблизно 2,5 см у поперечнику, п'ятичленні, з голою по краю чашкою, лійкоподібним віночком, з товстим обвушеним ривком. Плод — дві багатосемінні довгавато-циліндричні листівки, одна з яких недорозвита або зовсім відсутня. Насіння довгасте, бугорчасте, коричневого кольору. Квітає в травні — червні (вторинно в липня), плоди дозрівають наприкінці липня — 112. Розмножується переважно за допомогою вегетативних пагонів, які в листових вузлах утворюють придаткове коріння. Популярність у Європі та Західній Азії. Росте на свіжих, затінених, багатих мінеральними речовинами ґрунтах, у світлих листяних лісах, чагарниках, на лісових полянах. Виріб розводиться як декоративна рослина, трапляється в парках у здичальному стані. Барвінок добре росте в кімнатних умовах. Рослина отруйна!

Легенди та міфи. Родова назва рослини походить від латинського дієслова vincere перемагати. У багатьох європейських народів барвінок був першим очисником весни — ніби переможцем зими. Крім того, його шкірне блискуче листя не гинуть взимку від холоду, зберігаючися під снігом. Тому він став символом життєстійкості, нев'язуваності. новито повіре, що посаджений у саду баранець приносить щастя, а поміщений у букет — незмінну любов. Тому барвінок садять наочний гріб як знак вічного кохання й пам'яті, з нього плетуть вінки та кладуть біляголов'я мертвих. Звідси російські назви рослини — Могильниця, труn-трава. В Австрії та Німеччині здавна гадати на вінках із барвінку. У ніч наневарії Матвея (24 лютого) дівчини пеллі з нього вінок, який кидати в проточну воду. Якщо, покруживши із зав'язаними очима, дівчина зможе зловити вінок, отже, цього року її чекає заміжня. У деяких країнах відомі такі повір'я: якщо юнак і дівчина одночасно з'їдять лист барвінку, то між ними спалахне палка любов. Барвінок має ніби властивості проганяти будь-яку чистоту. Для цього його потрібно збирати між двома святами на честь Богородиці: між 15 серпня та 8 вересня за старим стилем. Якщо зірвана в цей час квітка барвінка носити при собі або повісити над дверима будинку, то нечисна сила не матиме жодної влади ні над володарем талісмана, ні над мешканцями будинку, а крім того, захистить від удару блискавки. Тому зірваний баринок ніколи не викидали, а поміщали його у воду, щоб не засох.
Збирання та заготівка. З лікарською метою використовуються листя (трава) барвінка малого. Готують їх навесні та на початку літа (до липня), зрізаючи на висоті 3-5 см від поверхні ґрунту. Не можна витримувати вкорочені вегетативні пагони; не можна виривати рослини з корінням, позаяк це веде до знищення зарослів. Заготівку в одному місці можна проводити не частіше ніж 1 раз на 3 роки. Сушать на відкритому повітрі або в сушарках за температури 40-50 °C. За гарної погоди сировина висихає за 5-7 днів. Сировина має гіркий смак, без запаху. Сировина барвінка отруйна, тому під час його збирання, сушіння й паковання треба дотримуватися запобіжних заходів.

Активні речовини. У траві та листі барвінка малого виявлені алкалоїди індольного ряду (мінорин, винкамін, вінін, пубісцин), флавоноїди, аскорбінова кислота, рутин, каротин, тритерпенові сапоніни, дубильні речовини, органічні кислоти (яблучна, бурштинова), фітостерин, цукри та мінеральні солі. У надземній частині містяться: зола, макроелементи та мікроелементи.

Фармакологічні властивості. Галенові препарати й окремі алкалоїди барвінка малого знижують артеріальний тиск, розширюють вінкові судини серця й судини головного мозку, розслаблюють мускулатуру тонкого кишківника та стимулюють скорочення матки. Основний алкалоїд рослини вінокмін покращує мозковий кровообіг і утилізацію кисню тканинами мозку. У зв'язку з цим вінокмін і його похідні використовують під час лікування хворих із порушенням мозкового кровообігу.

Застосування в медицині. Відвар застосовується у разі злоякісних пухлин; для поліпшення обміну речовин; як зв'язувальна, гемостатична, ранозагоювальна; у разі туберкульозу легень, цингу, хвороб горла. На Україні — за виразкової хвороби шлунка і стравохода; у Молдові — гіпотензивне. Корни. У разі виразкової хвороби шлунка. Надземна частина. Сировина для препаратів «Вінкан" і «Дівенькан» — покращують кровопостачання мозку, надають судинорозширювальну, гіпотензивну та слабку седативну дію; у разі мігрені, неврогенної тахікардії та інших вегетативних неврозів. Препарати позитивно впливають на роботу серця, підвищують стійкість капілярів, збільшують добовий діуріз. Девінкан стимулює скорочення матки. У гомеопатії (свіже сировино) — як гемостатичний, протизапальний засіб. Настій — у разі гіпертонічної хвороби, як гемостатичний у разі метроррагій і кишкових кровотеч, зв'язувальний та антибактеріальний засіб. У народній медицині відвар усередину та зовнішньо — як загальнозміцнювальне, проносне, гемостатичне, ранозагоювальне, у разі дерматозів, дерматомікозах, цингу, імпотенції, діареї, зубного болю; настоянка — гіпотензивне. Листя. Входять до складу збирання — у разі вегетативно-судинної дистонії; відвар — гемостатичний у разі метроррагій, особливо в клімактеричний період. У народній медицині відвар, настій — у разі бронхітів, ентеритів, колітів, мігрені, туберкульозу легенів, імпотенції; зовнішня як смужка — під час ангіну, цингу, зубного болю, як дезодорувальний засіб. У середньовічній вірменській медицині — ранозагоювальний, гемостатичний, протизапальний, у разі діареї; зовнішній — у разі дерматомікозах. Квітки. На Україні застосовуються як косметичний засіб.

Лікарські форми, спосіб застосування та дози.

Настій із листя барвінка малого: 5 г (1 столова ложка) подрібненого листя заливають 200 мл окропу, кип'ятять на водяній бані впродовж 15 хв, охолоджують, проціджують, вичавлюють сировину, що залишилася. Приймають упродовж дня (для хворих на гіпертонічну хворобу) по 1/3 склянки тричі на день.