Мучниця (мучниця,ведмежі вушка) листя 50 р.

Толокнягка листя 50г.

Упаковано в паперову упаковочку.

Виробник "Планета трав" Україна

При різних захворюваннях нирок і сечового міхура.

Родина Вересові - Ericaceae.

Народна назва: ведмежі вушка, ведмежа ягода.

Використовувані частини: листя.

Аптечне найменування: листя мучниці - Uvaeursi folium.

Діючі речовини: арбутин, метиларбутин, вільний гідрохінон і дубильні речовини, флавоноїди і трохи ефірного масла.

Фармакологічні властивості. Рослина має протизапальні й антисептичні властивості. Антисептичну дію обумовлено гидрохиноном, що утворюється в організмі при гідролізі арбутину і виділяється з сечею. Сеча при цьому забарвлюється в зелений або темно-зелений колір. Сечогінну дію препаратів рослини пов'язано також з гидрохиноном. Дубильні речовини, що містяться у відварі мучниці, надають в'яжучу дію на шлунково-кишковий тракт.

Цілюща дія й застосування. Вже давно відомо дезинфікуюча дія мучниці на нирки і, головним чином, на сечовий міхур і сечовивідні шляхи. Ефективність її підтверджено сучасними дослідженнями. Правда, спосіб приготування чаю з листя мучниці зараз дещо інший, ніж в старих джерелах. Колись вважали, що жорсткі шкірясті листя потрібно довго кип'ятити, щоб екстрагувати як можна більше діючих речовин. Виходив малоаппетитный чай, який дратував слизову оболонку шлунка, що робило неможливим лікування деяких пацієнтів, особливо дітей. Більш того, при тривалому кип'ятінні екстрагується багато дубильних речовин, які як раз небажані: адже при захворюваннях нирок і сечового міхура ефективний тільки арбутин. Виявилося, що наполягання в холодній воді протягом 12-24 годин витягує з листя майже всі діючі компоненти, але практично без дубильних речовин, так що виходить чай, вживаючи який можна не побоюватися побічних ефектів.
Чай з листя мучниці: 1-2 чайні ложки листя залити 1/4 л холодної води і, час від часу помішуючи, дати настоятися 12-24 години, після чого процідити. П'ють злегка підігрітим 2-3 рази на день по чашці.

Цей чай особливо ефективний при гострих запаленнях сечового міхура, часто виникають від переохолодження. Якщо через тиждень запалення ще триває, лікар повинен призначити інший засіб. Справа в тому, що арбутин мучниці вивільняє діюча речовина (гідрохінон) лише за умови лужної реакції сечі пацієнта. Тому, лікуючись мучницею, вживайте рослинну їжу і уникайте всього, що веде до утворення кислої сечі. Можна порадити також додавати на кожну чашку чаю 1/4 чайної ложки питної соди. Про сечогінну дію листя мучниці думки розходяться. Лист мучниці ефективний як сам по собі, так і в сумішах з іншими травами. Сухий екстракт у вигляді порошку корисний при циститах і пієлоциститах. У тибетській медицині порошок застосовується при базедової хвороби, печії і гастритах.

Лікарські форми, спосіб застосування і дози.
Настій листків мучниці (Infusum folii Uvae ursi): 10 г (1 столова ложка) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл гарячої кип'яченої води, нагрівають у киплячій воді (на водяній бані) 15 хв, охолоджують при кімнатній температурі протягом 45 хв, проціджують, залишок віджимають. Обсяг отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл Приготовлений настій зберігають у прохолодному місці не більше 2 діб. Приймають по 1/3-1/2 склянки 3-5 разів на день через 40 хв після їди.
Відвар листків толокнянки (Decoctum folii Uvae ursi): 10 г (1 столова ложка) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл гарячої кип'яченої води і нагрівають у киплячій воді (на водяній бані) 30 хв, охолоджують при кімнатній температурі протягом 10 хв, проціджують, залишок віджимають. Об'єм одержаного відвару доводять кип'яченою водою до 200 мл Приготовлений відвар зберігають у прохолодному місці не більше 2 діб. Приймають по 1 столовій ложці 3-5 разів на день через 40 хв після їди.
Відвар для дітей готують з розрахунку 1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу. Про дозах, краще порадитися з лікарем, так як він може врахувати вік, вагу дитини, його загальний стан і тяжкість захворювання.
Лист мучниці (Folium Uvae ursi) випускається в упаковках по 100 г. Зберігають у сухому прохолодному місці.

Застосування в народній медицині. Відомості про лікувальному использовавши мучниці прийшли до нас з півночі. В Англії її застосовували вже в XIII пеку, а в Німеччині вона отримала визнання лише в XVIII столітті. У народній медицині її використовують як дезінфікуючий засіб при різних захворюваннях нирок і сечового міхура, а також при кашлі і особливо при хронічних поносах, що не дивно, так як листя мучниці містять багато дубильних речовин, які і «закріплюють» кишечник. Відвари измельченныхх листя - при захворюваннях сечовивідних шляхів, хронічних нефритах і нефрозах, хронічному уретриті, циститах, катарах сечового міхура, білях, венеричних хворобах, при ниркових і маткових кровотечах, сечокам'яної хвороби, пієліт і пієлоцистах, при порушеннях обміну речовин і нервових розладах. Відвари у вигляді спринцювань при білях, гонореї, як засіб для скорочення міометрія, як антисептичний. Відвари і настої - при асциті, аліментарних набряках і набряках, які спостерігаються при туберкульозі, діабеті, серцевої недостатності. Відвари і порошок - як терпке при расстройст - вах травлення і хронічних колітах; зовнішньо у вигляді ванн і обмивань при діатезі і гнійних ранах. Настоянки - при захворюваннях нервової системи, алкоголізмі, полюції; як засіб, що нормалізує сон; в качествелечеб-ного і болезаспокійливого при суглобовому ревматизмі, подагрі, злоякісних пухлинах. У гомеопатії настойка - при сечокам'яній хворобі. Квітки. Застосовуються при хворобах серця, пухирчатці; у Литві - при кон'юнктивітах і блефаритах. Плоди. Відвари подрібнених плодів на молоці п'ють при гастритах і діарею, особливо у дітей (киселі).