Чага- березовий грибNo90т

Форма випуску: таблетки.
Склад: тіло березового гриба (чага).
Значення для організму
 У березового гриба (чагі) своя історія, датується вона 1858 роком, коли його випробували в клінікі Московського університету та отримали позитивні результати у хворих на рак.
 Завдяки складному біохімічному комплексу чага була ввімкнена, як активний лікарський засіб, у терапію багатьох захворювань. Наукова медицина використовує чагу з 1955 року у разі гастритів зі зниженою кислотністю шлункового соку, як загальнозміцнювальний у разі пухлинних захворювань, для стримування утворення метастазів у разі злоякісних пухлин.
 Антиметастатична, протирецидивна дія чаги зумовлена вмістом пігментного комплексу, сумки кислот і полісахаридів (Ю.А. Захарів, 2000 г.). Подальші експериментальні та клінічні випробування вітчизняних, закордонних учених і клініцистів свідчать про підвищення антибластичної активності препаратами чаги.
 Медична практика підтверджує, що чага покращує самопочуття, зменшує больовий поріг, стримує розвиток пухлин на ранніх стадіях хвороби. Найкраще піддаються терапії березових грибів пухлин тих органів, які добре забезпечені кровоносними судинами. Спираючись на багаторічні спостереження, Я.П. Піліпчук і Г.М. Федосеєва (2006 г) рекомендують ширше використовувати чагу в профілактиці злоякісних новоутворень.
 У цей час встановлені загальнозміцнювальні, тонізувальні властивості препаратів чаги. Вони правильно підвищують окисно-відновні процеси в тканинах, усувають загострення й нормалізують кислотно- і ферментоутворювальну функції шлунка та 12 перстної кишки (Польова М.А., 2005г). Зазначені також високі терапевтичні можливості чаги в лікуванні різних форм псоріазу, екземи, гастриту, виразкової хвороби шлунка та 12 перстної кишки, цукрового діабету, застудних і вірусних захворювань, запальних гінекологічних патологій з наявністю ерозивних процесів.
 Чагу високо цінують у гастроентерології. Вона здатна швидко й ефективно послаблювати біль, нормалізувати функції травлення, обмежувати вогнища запалення, прискорювати загоєння ерозій і виразок, пошкоджень слизової оболонки, підвищувати захисні властивості слизових, зокрема шлунка.  Органічні кислоти, що входять до складу гриба, сприяють нормалізації кислотності, проявляють антибактеріальну активність. Завдяки багатому мінеральному складу, особливо високій концентрації калію, кремнію, цинку, міді, марганцю, чага сприятливо впливає на обмінні процеси.
 У чазі виявлений, як і у всіх вищих лікарських грибах, меланін, який бере участь в обмінних процесах, має протизапальну дію, має відновлювальний ефект і антиоксидантну активність. До того ж меланін чаги бере участь у процесах репарації ДНК (відновлення хімічних пошкоджень), функціонуванні дихального ланцюга, забезпечує захист організму від екстремальних умов, впливу канцерогенів і мутагенів. Чага необхідна для літніх, як засіб запобігання порушень фізіологічних процесів.
 Адаптогенна активність березового гриба доведена В.Ф. Рудаковим (1973г). Біоактивні речовини чаги дозозалежні, вони мають біостимулювальну дію на організм, підвищують реактивність і посилюють його опірність тільки в малих дозуваннях.
 Антиоксидантні властивості гриба вивчені Б.А. Айнабекової (2001г) і підтверджені клінічною апробацією у хворих на пневмонію й артеріальну гіпертензію.
 Чага, у терапевтичних дозах, має тонізувальну дію на вегетативний відділ центральної нервової системи, що регулює серцево-судинну та дихальну систему. Під впливом чаги підвищується скоротлива здатність міокарда та відновлюється робота серця й дихальний ритм.
 Березовий гриб показує високу терапевтичну ефективність щодо хронічних захворювань, особливо, нейрогенної етіології.  Застосування чаги покращує стан хворих, нормалізує функціональні показники, зменшує больові синдроми, знижує ризик розвитку поліпозу шлунка, що виникає на тлі гастриту.
 Багатовіковий досвід традиційної медицини Сходу та Заходу свідчить, що рослинні засоби на основі чаги мають велике значення в профілактиці онкозаболівань. В останні роки препарати березового гриба, розроблені в ГУ РОНЦ ім. Н.Н. Блохіна (інститут онкології), з успіхом застосовуються для підвищення захисних сил, а також для корекції вторинних імунодефіцитних станів. Оцінюючи результати застосування чаги в комплексній терапії злоякісних новоутворень, Н.І. Даніків (1996г) підкреслює виразність і стійкість її позитивних ефектів, які, звісно, залежать від початкового стану хворого та тривалості лікування.
 У неоперабельних випадках чага має двофазну дію. Перша фаза настає порівняно швидко, упродовж 1-4 тижнів, веде до чіткого поліпшення самопочуття та стану. Друга фаза проявляється через 1,5-2 роки та виражається в уповільненому рості пухлини та зменшенні схильності до метастазування. Захворювання, у разі тривалого застосування препаратів із чаги, протікає з менш швидким розвитком виснаження й ракової інтоксикації, з ослабленням або повним усуненням больового синдрому. Крім того, медична практика показує, приймання препаратів чаги вірогідно подовжує життя онкобольних. 
 Цікаві дані, які заслуговують на увагу, були отримані під час використання березового гриба для подолання синдрому відвикання у «злистих курців», а також у комплексній терапії цукрового діабету II типу. Чага послаблює абстинентний синдром і покращує якість життя хворих на цукровий діабет.
 Гриб добре комбінується з цілою низкою інших рослин, у комплексі з якими посилюється його лікувальний ефект і цілеспрямований вплив на ті чи інші органи, функції яких порушені внаслідок захворювань.
Показання до застосування.
Рекомендується як загальнозміцнювальний, симптоматичний засіб дієтичної корекції пухлинних захворювань, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:
- хронічні гастрити, зокрема гіпоацидний, анацидний, виразкова хвороба шлунка та 12перстної кишки, дискинезія шлунково-кишкового тракту, з переважанням атонії, коліт з явищами атонії; поліпез шлунка та кишечника;
- псоріаз (у комплексній терапії);
- захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, ДЖВП за гіпотонічним типом;
- цукровий діабет у комплексній терапії;
- злоякісні утворення різної локалізації (неоперабельні випадки — форми раку, що не піддаються хірургічному лікуванню (рак шлунка, кишківника, підшлункової залози, печінки, стравоходу, легень, у разі локалізації пухлин у кістках, мозку, підшкірної клетчатке).

Спосіб застосування та дози
По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
У разі потреби повторити.
Приймання фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.