Ялівець звичайний плід 50 г

Використовувані частини: шишко — ягоди.50 г виробник "Народ-Фарма"

Нижня недостатність, у разі хвороб нирок, сечового міхура та сечовивідних шляхів, каменів у нирках і печінці.

Сімейство Кипарисове — Cupressaceae.
Народні назви: верес, арса, ялівець, ялівець, тетеревові ягоди.

Аптечне найменування: плоди ялівцю — Juniper! fructus, ялівцева ефірна олія — Juniperi atheroleum.

Цілюща дія та застосування. Настій ялівцю має сечогінну дію, що пов'язано переважно з наявністю в його плодах ефірної олії, що міститься в ньому, терпінеолу, який підсилює фільтрацію в ниркових клубочках і гальмує зворотну резорбцію іонів натрію та хлору в вивих канальців нирок. Крім того, галенові препарати плодів рослини підвищують жовчовиділення й жовчовиділення, посилюють секрецію шлункового соку, несуттєво посилюють перистальтику кишківника та надають бактерицидну дію. Ефірна олія посилює секрецію бронхіальних залоз, сприяє розрідженню секрету та полегшує його видалення завдяки підвищенню активності різітчастого епітелію слизових оболонок дихальних шляхів. Через дратівливий вплив на тканину нирок їх, як і ялівцева олія, прописують тільки пацієнтам зі здоровими нирками та на не дуже тривалий час. Завдяки своїм сечогінним властивостям ялівові «ягоди» сприятливо діють і під час лікування ревматичних захворювань. Рекомендований Кнайпом курс лікування все ще застосовується й зараз: починають з того, що тричі на день розжовують і ковтають по 1 «ягоди» ялівцю, щодня дозу збільшують на 1 «ягода», поки на день не доведеться тричі вживати по 20 штук. Після цього починають знижувати по 1 плоду тричі на день, доводячи до 1 «ягоди» тричі на день. На цьому курс закінчують. Потім роблять перерву на місяць. Перед відновленням курсу порадьтеся з лікарем. Ялівець містить багато сечогінних чаїв. Один із них ми приносимо тут.
Чайний збір: «Ягоди» ялівцю 10,0; Корінь ласощі 10,0; Корінь стальники 10,0; Корінь солодки 10,0;

Дві з верхом чайні ложки суміші залити 1/4 Л киплячої води, настоювати 10 хвилин, після охолодження процідити та пити щодня по 1-2 чашки. Ялівцева олія — складова частина багатьох протиревматичних розтирань: мазей і рідин. Використовується також для інгаляцій у разі бронхітів. Держак охорони здоров'я Німеччини вважає показником до лікування ялівцем захворювання травного тракту.

Застосування в народній медицині. У народній медицині ця рослина відіграє зовсім особливу роль. У багатьох народів ялівцю — символ подолання смерті, символ вічного життя, З цим пов'язане спалювання гілок ялівцю нахарстві, виймання ним останнього шляху покійника. У Давньому Римі та Греції ця рослина вважала надійним засобом проти змійок. У відомому міфі про аргонавтів розповідається, як Медея і Ясон за допомогою ялівцю присипили чудовиськового змія, що охороняє золоте руно. У середні століття його вважали майже універсальним засобом. Знаменитий італійський лікар XVI століття П'єтро Андрее Маттіолі (Маттіолус) підкреслює ефективність застосування ялівцю як сечогінного та маткового засобу. «Ягоди» ялівцю застосовують як засіб для збудження апетиту; ялівцевий чай дають у разі кашлю, як сечогінний, проти виснажливих поносів, у разі метеоризму, печіє, захворювань жовчних шляхів і печінки, проти найрізноманітніших ревматичних захворювань. Багато чого з цього сягає рекомендацій Себастьяна Кнайппа.
Чай із ялівцевих «ягід»: 1 чайну ложку з верхом розчавлених «ягід» залити 1/4 л киплячої води та настояти впродовж 10 хвилин.
Настій плодів ялівцю: 10 г (1 столова ложка) подрібненої сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл гарячої кип'яченої води, закривають кришкою й нагрівають у киплячій воді (на водяній бані) 15 хв, охолоджують за кімнатної температури упродовж 45 хв, проціджують, залишки сировин віджимають. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Зберігають у прохолодному місці не більш ніж 2 доби. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день після їди.
Відвар плодів ялівцю: 10 г сировини заливають 400 мл окропу, кип'ятять 20 хв, настоюють за кімнатної температури 10-15 хв, потім проціджують. Приймають по 1 столовій ложці тричі на день.
Відвар плодів ялівцю: 100 г сировини заливають 1 л окропу, кип'ятять 20 хв, настоюють 10-15 хв, потім проціджують. Використовують для ванн.
Сік із плодів ялівцю: віджимають у вересні — жовтні зі стиглих ягід. Приймають по 1 столовій ложці соку та меду тричі на день.
Настій плодів і стебел ялівцю: 50 г плодів і стебел заварюють у відрі окропу, настоюють 4 год. Використовують для ванн.

З «ягід» готують також ялівцевий спирт, який використовується для зовнішнього та внутрішнього застосування. Рецепти його приготування більшою частиною черпуються зі старих традиційних джерел, вони дуже різноманітні та неоднозначні; переважно це стосується міцності спирту. З огляду на досвід, найпрактичніше застосування 70%-ного спирту.
Ялівцевий спирт: 100 г «ягід» ялівцю, добре розчавлених, залити 0,5 л спирту (70%), настоювати 14 днів, періодично (досить часто) струшуючи. Потім процідити та перелити в чистий посуд. Використовувати для розтирання або у разі вищенаведених хвороб вживати всередину по 20 крапель на шматок цукру тричі на день.

Але не забувайте, що «ягоди» ялівцю подразнюють нирки, і це властиво всім приготованим із них засобам. Можжевелові горілки належать до улюблених настоянок, додамо лише, що вони покращують травлення. У народній медицині вживається також деревина ялівцю як сечогінний і кровочисниковий засіб, проти ревматизму та подагри.